Поцілунок починається з очей.
Не з суперечок, хто кому дорожчий.
З погляду, зірок, ночей,
Де забуваєш шлях коротший.
Ти згадуєш болючі ті дороги,
Коли і як до цього йшла.
Ти забуваєш всі тривоги.
Ти тут вперше. Ти тут не була.
Поцілунок починається з очей,
З рук. ..Вони сплелися випадково.
З погляду десь там серед алей.
З думки, що прогулялися чудово!!!
Поцілунок починається з очей.
Тоді, коли розширились зіниці.
Тих безглуздих витівок дітей.
гри волосся, кольору пшениці.
Поцілунок починається з очей,
Коли себе ти бачиш в глибині.
Із запаху квітучих орхідей.
Що виглядали у закритому вікні.
Невже все починається тоді,
Коли закривши очі, відкриваю,
Бо тебе бачу у воді,
Якою я обличчя умиваю?!?
Невже тоді, коли проходить холод,
Від шалі, що спустилася з плечей.
Тоді, коли ковтаю солод,
Бо ж поцілунок починається з очей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735172
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.05.2017
автор: Просто Дана