ніц ти ни пувім, бу казати- ніц нима,

[b]ніц  ти  ни  пувім,  бу  казати-  ніц  нима,
прийди  літо  і  зима,
буди  осінь,  буди  дорщ-
ну,  і  шо  ж?  ну,  і  шо  ж?  

фсі  фсьо  знают,  і  я  -  тожи,
шо  матрона  та  вурожи,
окрупіт  її  вудою
і  зрубіт  її  рудою.

убкачайти  в  пірі,
на  шию-  цибулю,
шуби  знала,  шо  ни  треба  
худити  на  гулі,
бу  пулучит  дулі.

як  брихала  й  пусилала
в  те  місци  смирдючи,
ни  питала  в  пана  ксьондза,
чи  шось  дітий  вучит,
а  брихала  субі  дальши,
бу  так  субі  хтіла,
ту  типер  най  субі  ходит,
як  та  курка  біла.

ни  бійтися,  а  скажіт  ї'
то  фсьо  просто  в  вочі,
най  ни  дурит  і  людям
голуву  ни  мурочи.[/b]

     Їван  Питришин,  пует  амириканский

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735066
Рубрика: Сатира
дата надходження 26.05.2017
автор: ivanpetryshyn