СКЛЯНКА ЧАЮ

Мого  дитинства  зими  заколисані,
Із  буряковим  солодом  чаї.
При  свічці  перші  літері  написані
І  незабутні  перші  солов’ї.

Пр:
Зробіть  мені,  мамо,    склянку  чаю,
Міцного  із  вишневих  гілочок.
Я  смак  його  донині  пам’ятаю
І  прагну  його  випити  ковток.

Зробіть  мені  чаю,  матусю…


В  думках  летять  роки  мої  омріяні,
Із  незабутнім  присмаком  чаї.
На  різних  гілочках  були  настояні,
Що  смак  і  нині  бережуть  в  мені…

Пр.

Мого  дитинства  зими  заколисані,
Із  буряковим  солодом  чаї.
При  свічці  перші  літері  написані
І  незабутні  перші  солов’ї.

Пр.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735063
Рубрика: Присвячення
дата надходження 26.05.2017
автор: Віталій Назарук