Дерева золотом сивіють
І погляд крізь хмари у неба сумний.
Плодами яблуні радіють -
Всіх пригощають плодом наливним.
Калина соромливо червоніє.
Ще теплий дощик листям шарудить.
Лелеки, відлітаючи, вже мріють
Як поміж крил весна затріпотить.
З трояндами фліртують чорнобривці.
У лісі грають в хованки гриби.
За коси вітер смикає берізці.
стоять в задумі мовчазні дуби.
Навколо все осяяне красою
Нестримний час на хвильку вгамувася.
І навіть розум склав цинічну зброю...
Бо була осінь. І він закохався.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734950
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2017
автор: Ігор Кулай