Даремна праця
(Сонет)
Письменнику, а гніватись доволі,
що трудишся даремно день у день,
як батько у свій час в колгоспнім полі
за з нульовим набутком трудодень.
Ти ж не в радянській все-таки неволі,
де між пеньків ні слив, ані вишень,
а в тридцять третім – навіть і квасолі,
у тридцять сьомім – сам жива мішень.
Друкуйся, скільки хочеш, у фейсбуці.
Як маєш кошти, запровадь свій блог.
І станеш знаменитим, як Конфуцій.
І будеш почуватися як Бог.
Віддайся цілковито творчій муці.
Умреш – зберуть гуртом на некролог.
–––––––
© Анатолій Загравенко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734205
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.05.2017
автор: Анатолій Загравенко