Падало сонце, видивом мінилося.
Все, як і колись... Чи то тільки наснилося?
Ось небо, як тоді, - аквамаринове...
Соловейчине, рідне,- до душі,- дитинне...
Тільки от... Чи мій? Чи це той соловейко?
Постарів ти, либонь, облітавши земельку...
Сонце котиться в ніч, а на ранок займається...
Соловейковий спів духом світу вертається.
19.05.2017р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734195
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.05.2017
автор: Іванюк Ірина