О, Кам’янцю, величний, старовинний
Від краси твоєї я тамую подих
Ти, мов господар привітний і гостинний
Все в турботах плідних і невтомних
Твої вулички чарують колоритом
Середньовічної минулої доби
І бруківка твоя була свідком
Подій щасливих і сторінок боротьби
Демонструє гордо ратуша годинник
Що лік життя твого століттями веде
Її вежа, мов втомлений самітник
Що котрий рік до раю вже бреде
А костел від турків має згадку
Височезний і химерний мінарет
І його верхів’я в золотистому серпанку
Марії Діви обіймає силует
Фортеця, наче лицар кам’яний
Завжди на спокою твого сторожі
Хай начувається загарбанець чужий
Йому притулок буде у смертельнім ложі
© Леся Приліпко-Руснак,13.05.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734188
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.05.2017
автор: Леся Приліпко-Руснак