Парадокс

Прекрасна  мить  –  і  ми  з  тобою  в  небі.  
Лиш  я  і  ти  між  сотнями  зірок.  
Та  дивне  сяйво,  попереду  тебе,  
Забрало  сили,  висмоктало  кров.  
Та  ні,  мене  вже  не  зупиниш,  
Я  здатний  битись  до  кінця,  
Аби  побути  хоч  хвилинку,  
З  тобою  ластівко  моя.  
Були  б  з  тобою  ми  щасливі,  
І  ти  б  навік  була  моя…  
Було  б  ще  й  з  нами  немовля.  
І  ми  жили  б  у  трьох  спокійно,  
Та  не  вбачали  страх  в  очах,  
Який  в  думках  твої  невинних,  
Гуляв  немов  старенький  птах.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734151
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2017
автор: A. V.