Я знаю не мій, але поруч,
Зі мною завжди коли треба.
Коли я паду, піднімаєш,
І вірю, за руку до неба!
З тобою не страшно ночами,
Не сумно коли ідуть зливи.
Прихожу до тебе лиш снами,
Та разом у важкі хвилини.
Але, якщо ти поспішаєш,
Іди, не рахуй вже сліди.
Давай ми будемо просто друзями?
А краще будемо людьми!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734146
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2017
автор: Галина Дзіворонюк