Очі совісті надто великі,
щоб ховатись від них уночі.
Може й сниться щось моїй совісті,
Але ж більше насниться
мені!
Вечоріє, йду на побачення
з совістю –
знов загляну в очі сумні:
чого більше в них
втоми чи докору? –
більше схожі вони на мої.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=73406
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.05.2008
автор: Рися