Здіймає завісу сіру ранок.
В па стали юні танцівниці,
забілені у пудру лиця.
Розспівується весна піано.
Сонячний вітер розворушив гейш,
розпукли парасольки-квіти
на збуджених весною вітах,
і у палкий танок красу веде.
Тиші уклонялися від серця,
при місяці ніби вмирали,
небо поглядом спокушали,
сміло ставали з вітром у герці,
В павутинну росу прибирались,
повторяли падіння зірок,
вшите кімоно шовком квіток,
вся чарівність до танцю подалась.
І завмерла... у поклонній тиші ,
позувала на фото любові,
Гула: -"Браво!"- весняна повінь,
неповторній абрикосі-гейші
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733923
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 18.05.2017
автор: олена гай