Alexander Motyl
Моя знайома збирає crab apples
(що їх українці називають кислицями) -
навіть ті, що лежать, побиті, в траві.
Я сказав їй:
Вони нікому не потрібні.
Вони не справжні яблука:
вони дрібні, потріскані й кислі.
Вони схожі на маленьких крабів,
і чиї очі засвітяться
і чиї губи оближуться,
при вигляді маленького злісного краба?
Але її - так.
Насправді,
вона не просто збирає їх.
Вона підкрадається, як кішка,
оглядається, і кладе їх у кишеню
як золоті монети
чи намисто з перлин
чи пухкеньких мишок.
Ніхто, звичайно, не дивиться.
І нікого це, звичайно, не обходить.
Вони є тут, щоб їх забрали.
Зрештою, чиї очі засвітяться
і чиї губи оближуться,
при вигляді маленького злісного краба?
Переклав Анатолій Чернат
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733855
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 17.05.2017
автор: Nemyriv