Любов до нестями

Неначе  звуки  скрипки,  вітру  свист,
На  струнах  неба  грає  цей  артист,
Періщить  дощ,  товче  у  барабани,
І  заливає  вулиці  й  майдани…

Біжать  у  ринвах  краплі  дощові,
Квітки  змокріли  наскрізь,  ледь  живі,
Краплини  бісером  вкривають  листя,
І  вітер  проникає  у  розхристя…

То  вовком  виє,  то  замовкне  враз,
то  шаленіє  й  плаче  водночас.
І  навпростець  летить,  мов  божевільний,
Ламає  вщент  і  знищує  довкілля…

Дощ,  як  і  люди,  має  різний  стан,
То  лагідний  і  ніжний,  то  буян,
Та  все  ж  його  люблю  я  до  нестями  -
Він  обдаровує  мене  піснями!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733817
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.05.2017
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО