[b]А [/b]мені згадалося дитинство,
[b]Б[/b]о в душі дитина й досі я.
[b]В[/b]еселкових днів отих намисто
[b]Г[/b]арно і яскраво виграва.
[b]Г'[/b]утаперчева любима лялька
[b]Д[/b]овго й після мене ще жила,
[b]Е[/b]х, яка ж була я в неї нянька —
[b]Є[/b]дність наша справжньою була.
[b]Ж[/b]ив у хаті нашій сірий котик,
[b]З[/b] нами грався Пушик залюбки
[b]І[/b] любив, щоб чухали животик,
[b]Ї[/b]в цукерки й з кавунів скибки.
[b]Й[/b] ще була собачка, рижа Чапка:
[b]К[/b]уций хвостик і кудлата шерсть.
[b]Л[/b]едь вона побачить чиїсь тапки —
[b]М[/b]иттю вкраде й заховає десь.
[b]Н[/b]е один раз лаяли ми Чапу,
[b]О[/b]чі опускала, хвіст круть-круть,
[b]П[/b]отім ніжно подавала лапу...
[b]Р[/b]озсміються всі й шукати йдуть.
[b]С[/b]кільки днів уже роками стали,
[b]Т[/b]ільки згадую я знову й знов:
[b]У[/b] зимові вечори гортали
[b]Ф[/b]отографій витертий альбом.
[b]Х[/b]ата батьківська, садок вишневий —
[b]Ц[/b]е не зтерти з пам'яті рокам.
[b]Ч[/b]ебрецевий запах полудневий,
[b]Ш[/b]авлія росте і досі там.
[b]Щ[/b]емно серцю в вечір цей травневий —
[b]Ю[/b]ні і дитячі згадую роки.
[b]Я[/b]к осіннє листя шурхотять думки.
Надихнула на написання вірша -алфавіту Л. Іванова, за що я їй дуже вдячна.
В віршованому алфавіті відсутні букви и і ь, самі розумієте чому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733634
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.05.2017
автор: Радченко