Зранку – світанку по рідній землі
Весна білим цвітом буяла
Путались ноги,і степ зеленів,
І змійкою стежка тікала.
Бігло,і бігло мале цуценя
В травиці, весь час скавучало,
Батько із сином – два велетня
Йшли, в дорогу війна Їх призвала.
Довго, ще довго дивилася в слід,
Хустиною очі втирала -
Нова Ярославна, в новий похід,
Їх з болем в Донбас проводжала.
Косить, і косить смерть бідний нарід,
Немає кінця, а ні краю!
Ворог вже прапор зриває з воріт,
А злоби боротись...немає?!
2014.Весна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733482
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2017
автор: Master-capt