Щось знакове порушило мій сон...
Між зорями летіла частка
Мого початку залишила шлейф
Зплітала паралель Галактик.
Пізнання і своя себе
У турбулентність й невагомість
Щасливий happy end,коли свобода
задощила межі.
Там цятка світла незгаса
І рівновага думки скинула тяжіння,
Самопізнання залишило бунт
І стало безіменним.
Щось знакове...наснився сон
Гніздились вісники пташині
Крислатий дуб з моїм буттям
під листом восковозеленим.
Злітав у простір молодняк
Негода в них відсутня,
Відродиться комета...знак!
Зорею світить буде!
Щось знакове...моє життя...
Проснеться і лягає спати.
Кажу,вам в кожного із нас
Чудес у Всесвіту, зореквітник буяє!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733369
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.05.2017
автор: Плискас Нина