Колись, в прадавній давнині,
В печері на вогкій стіні
Ти змалював для мене світ.
Пройшло вже кілька тисяч літ
І бачу я твоє життя,
Всі перемоги й каяття,
Побачив я любов твою
І кров, що ти пролив в бою...
Все знищив невблаганний час:
Тебе немає серед нас,
Ні тих, кого ти так любив,
Ні ворога, що тебе вбив...
Тепер в печері ми одні
З малюнком на вогкій стіні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733363
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.05.2017
автор: Лемісон