Я все більше пишу по ночах,
Ніби ночі мене, навмисно,
Звуть слова заплести в намисто,
Ті, що серце сказати хоче...
І мов листя слова кружляють
(Ніби душу гойдає вітер...)
І несуться рядки до світла,
Обіймаючись з небокраєм...
...У безсоннях і тихих мріях,
У комфорті своїм душевнім,
Забуваю про все буденне,
Бо поезія - це мій вирій...
У стихії своїй натхненній
Розчиняюсь, мов крапля в річці...
...І вклоняюся кожній нічці
За безсоння свої пісенні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733336
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.05.2017
автор: Елена Марс