Мадрид сьогодні задощив,
А може то у моїм Львові:
Співав у листі, ніби жив,
У пелюстках- які чудові.
Краплина тиха, мов сльоза,
Цнотлива думка поспішила
У рідний Львів... моя гроза-
В веселці з нею б вічно жила.
Іду в свій дощ, такий рясний:
Сміється в вічі веснянково,
Торкнувшись спогаду- гучний,
Розлився вуличками Львова.
В обіймах мліє "блюз" та "джаз",
У вальсі горда парасолька:
Співає дощ без слів та фраз,
Де я у нім- маленька долька.
Можливо, то мій рідний Львів?
А все ж дощі шумлять в Мадриді:
Мене любують, та без слів,
Обнімуть всі думки щемливі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733295
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.05.2017
автор: Леся Утриско