Незнаю…

Скільки  людей  проклинає  лиш  долю!  
Що  щастя  немає,  життя  як  в  неволі,  
Що  ніби  удача  його  зрадила  з  ним,  
А  я  то  для  себе  давно  уяснив...
Слава  приходить  до  того  хто  їй  не  радіє!
А  нагорода  для  тих  хто  її  не  шукає!
Гроші  падають  з  неба  не  для  тих  хто  чекає,  
А  для  тих  хто  їх  не  бачить  і  тупо  немає!
Удача  нікому  в  принципі  нічого  не  винна  сама,  
А  хто  зрозуміє  тому  усміхнеться  вона!
Любов  не  трамвай  щоб  її  на  зупинці  чекати,  
Роздавить  вставай,йди  не  варто  стояти!  
Ну,  а  щастя  пізніше  для  долі  заплатить  без  меж,
Щастя  в  тобі!  Покопайся  і  ти  точно  знайдеш!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733207
Рубрика: Присвячення
дата надходження 13.05.2017
автор: Юрій Боршош