Сів біля ставу і дивився в даль, хвилі спішили, все було в порядку, зненацька внесло у думки печаль, загублене від гурту каченятко! Таке маленьке запливло у очерет, голосно крякало, втомилося шукати: братів, сестер не видно силует, немає батька поруч, зникла мати! Воно металося, пропала десь рідня, туди - сюди перетинаючи бар»єри, нерозуміло і не знало каченя, що на землі існують браконьєри! У пошуках сім»ї воно щодня, беззахисне сховалось в очереті, одне однісіньке на світі каченя, в сумному горезвісному сюжеті…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733161
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.05.2017
автор: Олег Князь