Вже настала нічка
і зійшла зоря,
спи, моя дитино,
спати вже пора.
Муркає над вушком
котик сіренький,
а біля подушки
дріма зайчик твій.
Місяць простягає
промінь у вікно,
хто ще не лягає,
а хто спить давно?
Стане він водити
срібним промінцем,
рахувать хвилини,
щоб минали вже.
Промінець зачепить
стрілку часову,
довгу і коротку
на годиннику.
А він тихо ходить,
туди-сюди йде,
тільки не приходить
маятник ніде.
Стане він ходити,
рахувати час,
а дитині спати,
швидко підростать.
Зіронька загляне
у віконечко,
промінчик простягне,
спить вже сонечко…
19.04.2017.
Анімація із інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733146
Рубрика: Співомовка
дата надходження 12.05.2017
автор: Светлана Борщ