Озноб неба
ЛітерилітериЛітери.
Усе що нам треба,
Так глибоко знаходиться в нас самих.
Ілюзія- пусті двері.
Скільки грамів тебе мені дозволено?
21 не більше.
Не закінчуйся вірше.
Я міряю його рядками.
Як птах міряє ,свою свободу ковтками-
Повітря
Пиши більше. Говори тихіше.
Молися так ,ніби святіше
тебе є лише Бог.
Я би зробила очі твої нотатками.
Ратифікувала останні рухи
Поміж історій уквітчаних фресками
Блукають ніким ще непізнанні
впіймаєш?
Подивись , все що ти маєш
Збиті коліна й чорну фарбу.
І ніби дитина.
Відхиляєш мої нещастя між
приголосними й голосними
Голосніше. Мовчи голосніше.
Я хочу почути.
Засипане снігом.
Відчути , між тінями – сталість.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733098
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2017
автор: Ілона Кушнір