Невидимим буває Моїсей,
який народи по пустелях водить
і кожний раз до кращого життя
хоч через сорок років, та приходить.
Забрав людей від племені панів,
які існують на підкорених народах,
і додавав усім спільнотам ціль,
яку побачив і вона його знаходить.
Дорога у пустель завжди важка
і стануть вороги наздоганяти,
і повністю озброєні вони,
так стануть нападати.
Розверзнеться перед скитальцями вода
і подорожніх уперед пропустить,
незваних ворогів прийме водна біда,
яка всіляку нечисть забирає.
Іти по колу і вперед довгі роки,
терпіння у Всевишнього просити
і не на день, на довгії віки
свою свободу народу зустріти.
Народ, що ходить сорок літ,
нарешті свою ціль знаходить,
він пам’ятає Моїсеєвий завіт
і результат виходить гожий.
Невидимим буває Моїсей,
який народи до свободи водить,
якщо народ визначить свою ціль,
то Моїсей його знаходить!
9.05.2017.
Картина із інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732973
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.05.2017
автор: Светлана Борщ