Німо мовлю, що люблю
Ту чужу і тиху душу,
Що зустрітися я мушу
І про зустріч ту молю
Всіх богів, дощі, вітри,
Грози трАвневі, пахучі
Й зорі лагідні, блискучі...
Клену милому кажу,
Де ж вона у моїх снах?
Заблукала в них - не вийде
І не чути вже в піснях
І туманами не прийде.
Заблукав із нею світ,
Самотою залишився,
Все ж збиратиму я цвіт,
Бути в пошуках втомився...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732922
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2017
автор: Андрій Булакевич