Поклич мене до себе, любе місто.
Поклич мене до себе, рідний Луцьк!..
Нехай дощем умиюся сріблистим
І блискавки злякає грізний звук -
Поклич мене... Дощі - як подарунки...
На Сході влітку - пекло, як в печі!
Нехай мене весна твоя, чаклунка,
Візьме в свою квітучу далечінь -
В ромашкові білесенькі обійми,
У синій світ волошок польових,
Щоб знову я себе відчула - мрійно
Й подалі від доріжок кочових...
Поклич мене до себе, любе місто,
Поклич до себе, Луцьку дорогий!
Для тебе - з віршів я плету намисто,
Бо ти для серця - рідний і святий.
На фото - Луцьк (інет)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732815
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.05.2017
автор: Елена Марс