Схились мені ти на плече,
Моя голубка сніжно-біла.
Цілуй так палко ще і ще,
Даруй кохання рідна, мила.
Так пахнуть коси твої літом,
В них з чередою сон-трава.
Років кохання нам без ліку,
Життя сповна хай налива.
І хай запізниться світанок,
А сонце в обрій не спішить.
Мою кохану на останок,
Притрима вічність хоч на мить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732794
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2017
автор: Totoha