Камінням давить втома,
Звичайних днів потоку,
До поруху знайомих,
До шелесту, до кроку,
Ледь жевріють ліниво,
Уламки мрій колишніх,
Пристойно все, красиво,
Комфорт на попелищі.
Розписано, відміряно,
І викреслено зайве,
Смішне оте, намріяне,
Давно забуте. Майже.
Думки бунтують іноді,
Й диктують злого вірша,
Образу мрій покинутих,
Та не потрібних більше.
Розміняних на дріб'язки,
Щоб все, було як в інших,
А втома плата мІзерна,
За зраду, і не гірше.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732782
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2017
автор: Надясемена