Хіба у тому тільки річ,
Що у садку травнева ніч
І човник місяця пливе у далину,
Квітують яблуні, немов
Їх під вінець веде любов,
А тихий вітер ніжно торкає струну?
Він ніжну пісню награє.
Про почуття, що в серці є,
Про голубиний злет сміливих любих мрій.
Хіба у тому тільки річ,
Що ця коса спадає з пліч,
Що сяє молодість у посмішці твоїй?
Легка, танцююча хода,
Квітує врода молода,
Спраглі вуста налиті медом диких чар.
Тебе знетямлено зімну,
До свого серця пригорну
І понесу в літа як неба щедрий дар!
Мабуть, що винна в цім весна.
Один лиш раз цвіте вона,
У нашім серці розпускаючи квітки.
Хоч ще багато буде літ
Та неповторний перший квіт,
Вже не розпустяться рожеві пелюстки.
04.05.2017 11:46:46
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732702
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2017
автор: dovgiy