" Остался у меня, на память от тебя,
Портрет твой, портрет работы Пабло Пикассо..."
(З пісні)
За вікнами пробігла осінь
Так швидко, наче у кіно.
Вже снігопадами заносить
Моє відчинене вікно.
Вже винуватців не шукаю,
Вже не шукаю виправдань,
Хоч час від часу відчуваю
Я біль нездійснених бажань.
Невже пройшло все, промайнуло,
Немов наснилось уві сні?..
На згадку від того, що було,
Лише портрет твій на стіні.
Смієшься ти мені з портрету,
Я ж зачарований стою...
В очах твоїх, як у тенетах,
Я долю загубив свою.
(Ілюстрація: П.Пікассо "Портрет Терези Бланко" 1899р)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732657
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2017
автор: Лемісон