Мені здається, все уже не те,
А може, лиш зіпсоване роками.
Це зараз я про те усе святе,
Що надихало до життя віками.
Вже навіть сонце світить не для всіх
Проміння застрягають в хмарах пилу,
Безжально нищим те, що хтось беріг,
Щоб ми це все хочаб на мить узріли.
І прикро зараз, навіть не за тих,
Хто відійшов від нас, зазнав спочину,
А жаль дітей, що прийдуть на цей світ
Спокутувати в нім чужу провину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732616
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.05.2017
автор: Cмолянин