Вже навчилась читать чужі очі
І обличчя, і спини чужі.
Хоч роблю це не дуже охоче,
Та багато вже знань у душі.
За життя прочитала немало,
Водоспад почуттів вирував.
І мудрішою, мабуть, я стала,
Хоч біль серце моє виривав.
Відвертались… І прикро, й тривожно.
Та прощатиму зверхність оту.
Ображатись мені не можна,
Бо ображу тоді Доброту.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732546
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.05.2017
автор: Валентина Голубівська