МОЇМ ДРУЗЯМ ПО ПЕРУ.[img]https://scontent-waw1-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-9/18300885_288135028281459_3555952268848470324_n.jpg?oh=a9a990b99241149743975c7c269824b8&oe=59B1530C[/img]
Шоколад і келих вина
Із краплиною сонця лий.
Хай ковточок терпко - п"янкий
Сколихне цей простір до дна.
Невгамовним - сили й натхнень!
Боже дай їм зоряних трас!
Щоб на небі якось Тарас
Забажав шалених пісень.
Про садки із диво-дерев,
Які дихати хочуть ще.
Про матусю і серця щем.
Щось у горлі знову дере?..
Десь актриса йде в небуття
З цього світу тривких сум"ять.
Хто відміряв сто літ, чи п"ять,
Того сну, що зветься життям?
Шоколад і цілунки душ
У рядки зливались без сил.
Твої доні поглянь, твій син
Обривають шипи із руж.
Дай їм долі, Господи, дай!
Непомітно крилами вкрий.
Розгорни Чумацький сувій
І веселки до ніг скидай.
08.05.17.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732519
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.05.2017
автор: Ліна Ланська