Усе почалося спочатку:
світанки з розмитим обличчям
крізь склянку туманної тисняви -
вийшла кудись обірвана
й вицвіла
пестити вулиці кроками
ритму, розбитого навпіл.
Буцімто вперше - на щастя -
ствердно киваю у відповідь
теплому стрічному вітрові -
хай береже цю весну. Хай береже
місяць вповні: схильний
розгледіти місто краще, ніж
інші внизу.
Витісню крайнощі з площ
звуками спільної тиші. Скільки
розморених тіл вбралися в сукні навмисне -
в сірі тканини дощів,
ставши за мить ледь помітними.
Вічними в паузі ранку,
чистими.
08.05.17, Київ #dysonansne
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732477
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2017
автор: Іванна Шкромида