Пам’ять назвала усіх поіменно…
День Перемоги заплакав дощем,
Ехо війни розболілося генно,
Вкрилась історія чорним плащем.
Предки мої відхворіли війною,
Часто гортали її сторінки,
Міцно тримали в руках своїх зброю,
Навіть спасінням не були роки.
Квітку любові і миру плекали,
Ниву життя засівали добром,
Сонцем своїм наповняли бокали,
Хоч й дошкуляв їм лихої синдром.
З неба їм сумно, що знов ми - з війною.
Янголів нових стрічають в раю,
Соромно їм за чужу паранойю,
Тих, хто знедолив країну мою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732437
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.05.2017
автор: Шостацька Людмила