КЛИЧ СОЛДАТА ПІДНІМАЄ
Де орда, а де навала,
Промайнула думка в полі.
Стужа рани омивала,
Закружляло небо в колі.
Сонце темне трохи гріє,
Смуги білі прошиває.
Б’є гармата мружить вії,
Очі снами закриває.
Гасне вечір, темінь збоку,
Ніч солдата зігріває,
Твердь за ліжко, постіль з моху,
Спокій радість підміняє.
Сон колише - мама поруч,
Ласка рідна серце тішить.
Місяць вгору дім ліворуч,
Вітер кучері колише.
Кров невинна закипає,
Пташка ранок зустрічає,
Клич солдата піднімає,
Край він рідний захищає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732380
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2017
автор: davud