Я мало кажу щирих слів,
Мало добра роблю близьким.
В коробку кинув свій гнів.
Погано колись дуже мислив,
Погано колись дружив.
Та бачиш - житя без вершків.
Вершки часто скисають,
Та сировадка з них ахінея.
Як торнадо - за нею смерть.
Та ноги втомились геть. Недуга,
Проходити піввіку - так довго.
Це за те, що всловах твоїх згуба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732375
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 08.05.2017
автор: земеля