Зрадянщення
(Сонет)
Голодомором змучена, поволі
вертається Вкраїна до життя.
Щось там уже зійшло в колгоспнім полі.
Ледь веселіше чується «Гаття!».
Гаття вперед, до більшої неволі,
до іншого укладу та буття!
Обідрані до краю, босі й голі,
до рабської радянщини – гаття!
Ще ж тридцять сьомий ген на видноколі,
де хижо «чорні ворони» гудуть
і багатьох людей позбавлять волі,
а кращих з кращих потайки уб’ють.
Нові прийдуть з тридцять дев’ятим болі –
на бійню уцілілих призовуть.
–––––––
©Анатолій Загравенко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732222
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.05.2017
автор: Анатолій Загравенко