Прокинулось Сонечко рано-ранесенько.
Збиралось на небі з’явитися весело,
Як двері відкрило - умить зрозуміло
Хмаринками небо усе застелило,
І ранок збирається дощ розпочати.
- Сьогодні не зможу я вийти із хати?
- Ще я не зможу землю зігріти?
- Ні, з цим терміново щось треба робити!
А дощик тим часом почав накрапати,
І Сонечко швидко вернулось до хати.
- З хмаринками треба поговорити,
Залишити небо їх попросити.
Віконце маленьке Сонце відкрило
І лагідно з хмарками заговорило:
- Шановні хмарки!
- Давайте ми з вами в цікаву пограємо гру,
- Ви будете бігти, а я дожену .
- Гаразд! Ми чекаєм на тебе!
- Скоріше виходь ти на небо!
- І з дощиком нашим пограй,
- Швиденько його доганяй!
І тільки от Сонечко наше з’явилось,
Мить, і негода вже припинилась,
А на блакитному небі
Яскрава веселка з’явилась.
Цій зустрічі Сонечко дуже зраділо!
Щасливе, всю землю зігріло.
На вечір вернулось до хати.
Спокійно вмостилося спати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732221
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 07.05.2017
автор: Лана Ніконова