СТИХІЯ

На  жаль,    залежить  настрій  від  погоди,
Буває  радість  грає  водоспадом,
Сьогодні  в  гості  буревій  приходив,
Сипнуло  небо  і  дощем,  і  градом…

Змокріли  наскрізь  ноги  у  калюжах,
По  тілу  бігли  дрижаки  й  мурахи,
Але  мені  все  це  було  байдуже,
Повзла  додому,  ніби  черепаха…

У  небесах  лунали  грізні  звуки,
Мов  дим,  клубочилися  хмари-маври,
В  душі  безмежний  біль  і  крик  розпуки,
Тривожно  в  серці  гуркали  литаври…

Капіж  дощу  співав  дитячим  альтом,
У  мідних  ринвах  біг  стрімким  галопом,
прудкими  ручаями  по  асфальту,
а  на  дорогах  вирував  потопом…

Стихія  дуже  довго  бушувала,
Калічила  цвітіння  на  деревах,
І  сходи  на  городах  попсувала,
А  вітер  спричинив  повсюди  рейвах…

Коли  ж  настане  спокій  в  піднебессі,
І  зникнуть  війни  на  землі  страждальній,
Чи  довго  жити  ще  в  страху  і  стресі,
В  жахливій  катастрофі  соціальній?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732172
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.05.2017
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО