Зиркає сонце крізь туманний ранок
і бути гарним обіцяв світанок
із сонцем в полуденній стороні,
щедро стане світить тобі й мені.
Дерева визирають із туману,
видніються у лісосмузі вдалині
і хмари сиві заступають рано
частину сонця угорі.
Закрили сонце сиві хмари,
але знов легкий вітер їх розвіє,
щоб день був сонячний і гарний,
в якому птаство щебетати вміє.
У гучному щебеті ранковому птахів,
далеко в лісосмузі уперше кує зозуля,
співають півні і бажають гарних днів,
цей день почнеться, що імлою мліє.
Висять туману краплі на гіллі,
важкі й блискучіші – на паркані,
метал його весь мокрий і слизький,
із дрібних крапель униз летить.
Буде уранці спів птахів,
нехай день стане вдалим,
туман навколо простір укривав,
то промені дарує сонце раннє!
6.05.2017.
Фотографія автора.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732136
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.05.2017
автор: Светлана Борщ