Здається, на дощик збирається,
Зірвався вітер і хмариться.
Напевно, під дощ попаду,
Під вишнею сховаюсь в саду.
А вишня уся в пелюстках,
Багато краси на гілках.
Злітає з гілок білий цвіт,
Як взимку кружляє, мов сніг.
А дощик мене наздогнав,
Хмаринкою сірою впав.
А я парасольки не маю,
Під вишнею тут зачекаю.
Цей дощик дрібний і легесенький,
Я чую, який він теплесенький.
Усе навкруги засіяло,
А серце моє заспівало.
Падай, дощику, лий, розливайся!
Квітка, квіточко, рости та духмянься!
Сонце, сонечко, грій, пригрівай!
Хай буде врожайним наш край!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732039
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.05.2017
автор: Вікторія Бондаренко