Ми всі приречені від самого початку
На пошук входу там, де виходу нема.
Люби матусю вірно! Чуєш, татку?
Бабуся сталася холодна і німа...
Невтримні поштовхи незримої любові
Невпинно напували, наче з джерела.
Чомусь не чую серцю милі колискові.
А ти? Ти бачиш, як росте моя мала?
Я так багато ще хотів тебе спитати,
Про успіхи свої розповісти.
А ти пішла апостолам пісні співати
І мовчки споглядати з висоти...
Лише одне наразі хочу зрозуміти,
Хоча на відповідь чекатиму дарма.
Чому розплатою за літо
Завжди буває осінь і зима?
05.05.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732030
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.05.2017
автор: Serg_maestro