Олександер Мотиль: Timelessness
Бомж, що розлігся
перед церквою,
підвів голову
і спитав
Котра година?
Я подивився на свій годинник
повільно
і сказав
без десяти друга
майже нечутно
і спостеріг
як він опустив голову
і посміхнувся ледь помітно,
може сардонічно,
ніби він знав
якийсь секрет.
Який?
Подумав я.
Що знають бомжі?
Ціну півлітри?
Час, коли найкраще
вибирати шкоринки хліба
і мідяки з сміття?
І для чого бомжеві
знати час?
Для бомжа ж бо, звісно,
ніколи не пізно.
І чому він спитав мене?
Чи він подумав
через мою неквапливість,
що бомжем є я,
а не він?
Чи він знав,
що непідвладність часові -
ну звичайно ж, звичайно! -
це майже божественність?
Переклав Анатолій Чернат
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731983
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 05.05.2017
автор: Nemyriv