Присіло "сонечко" на руку,
І хіромантом на мить стало.
По лінії життя, мені в науку
Так впевнено воно чимчикувало.
Йому ж бо легко йти цим шляхом,
А я ж бувало брів по колу.
Ніби й пряму проводив одним махом,
Та в точці А опинявся знову.
Тим часом "сонечко" на палець,
На Еверест свій мандрувало.
І там , як істиний звитяжець
У небо сміло шлях проклало.
Можливо й нам так друзі треба,
В собі знайти оту причину.
Що не дає злетіти в небо
І йти до цілі без упинно...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731944
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.05.2017
автор: Totoha