Хвилинна слабкість. Світ не милий,
Немов опівдні потемнів.
Душа, мов чайка, тихо квилить
У безпорадності своїй.
Зневіра гірша за хворобу,
Попало серце у цейтнот.
Хоч з мосту кидайся у воду,
Аби позбутися турбот.
Зненацька рятівна відрада:
Лунає бажаний дзвінок,
Логічна подруги порада
Та неньки рідної урок.
І сонце усміхнулось знову.
Я келих щастя п’ю до дна.
У щирості веду розмову,
Яка із друзями єдна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731874
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.05.2017
автор: Дніпрянка