Ой Ти ворог вороженько,
Клятий та завзятий…
Чекай в гості, йдуть вже морем,
Козаки гуляти!
Чорне Море, комусь горе,
А нам – мов родина.
Дніпро – іншим смерть
А нам – батько то єдиний.
Повертай же шлях далекий
Додому у хату
Сядуть брати біля столу,
Веселу співати.
Ой стрічай же сестро мила,
Колосиста ниво…
Та й всміхайся дівчинонько,
Люба, чорнобрива..
Як роса холодна стане,
Як калина гнеться,
Розбуди мене із рання,
Люба моя серце.
Ой сідлай мені коня,
Коли не сідлала
Вже братове та й лугами
В Січу виступали
Луг Зелений, вольна доля
Широка далино,
Ще й порогами дорога
Все те Україна…
Над рікою - Січа- мати,
Дітей привітає,
Ой вже шабля, жінка люба,
Серце зігріває.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731697
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.05.2017
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)