Я сон прожену: дрімота не сумісна з весною,
По місячній стежці блаженство шукати піду.
Сполохаю тишу, напнувши серденько струною,
Коли із верхівок торкатиму зорі в саду.
Коли на колінах збиратиму роси вустами,
/Що визріли в променях ніжно-солодких заграв/
Я буду кричати, як світ цей люблю до безтями
І піснею стихну
під ранок
між зоряних трав…
Картина "Весна не спит". Виктор Циганов
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731623
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.05.2017
автор: Олена Іськова-Миклащук