РОЗВІЯТИ МОРОК

Вийду  в  сад
В  дивнім  сяйві,
Де  шумує  весна...
По  краплі  спиватиму...  твоі  слова...
Там,як  рими...дерева  шиковані  в  ряд...

Подаруй,
Як    намисто...
Надію  врочисто...
Осяй  пітьму  ночі  помислом  чистим
Цілуй  лиш  очима,а  серцем...відчуй...

 Везувія  порох
Сипле    на  плечі...
Новітні  Далі  кричать  в  порожнечі...
Ці  скарби  позбирати...на  майбутнє  предтечі...
Всесвіт    освітити...розвіяти  морок.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731564
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.05.2017
автор: Ілея