Задиміло покосами -
Така доля тяжка,
Захотів малоросами
Чужак наректи козака
Назбирали запроданців
Навезли байстрюків
Весь народ богу молиться
Крім своїх паничів ...
А трава похилилася -
Налетіли круки
І земля зажурилася -
Шабля впала з руки
Земля кулями сіяна
І лихий той врожай
Душі в небо полинули
Україно, вставай !
П-в :
Дух наповнить вільний вітер !
Воля й Правда в нас одна !
Неба вись, земля і квіти
Нашу землю поєдна !
Шабля, кінь і чисте небо
Правда міці додає
Бо чужого нам не треба –
Ми боронимо своє!
І заціпило нечисті –
Встала славная рать
Нема ліпшої почесті –
За народ воювать
Чорні хмари розвіються –
З моря сонце встає
І земля ще зігріється
Україно, ти є !
28.04.2017
Уривок пісні додається. Дякую. Слава Україні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731398
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2017
автор: kriwoy